Азбука хорошого батька: як правильно карати дитину
Покарання, як і похвала - основний інструментбатьківського впливу на малюка. Від того, яким воно буде, залежить формування особистості дитини, ступінь його впевненості в собі і вміння вибудовувати відносини з оточуючими. Дитячі психологи уточнюють: покарання може бути суворим або ж формальним, але, незалежно від умов - воно має бути справедливим.
Чітко пояснюйте причини свого рішення. Кроха рідко робить щось на зло, найчастіше їм рухає цікавість, жага пізнання або банальна неуважність. Йому необхідно мацати, чіпати, тягнути, штовхати, пробувати на смак і на дотик предмети, що знаходяться в його поле зору - так він вивчає властивості речей і вчиться правильно з ними поводитися. Не кричіть і не сваріть дитину в такій ситуації - це лише спровокує непотрібні неврози. Спокійно поясніть наслідки, запропонуйте альтернативу, відволікаючи увагу або дозвольте спробувати знову - але вже під вашим керівництвом.
Встановлюйте кордону і відповідність покарання. Не можна маніпулювати почуттями ( «я не буду любити такого примхливого»), залякувати ( «не будеш слухатися - віддам чаклунки»), ображати і переходити на особистості ( «який ти дурний», «ти ледар»), шльопати. Такі методи здатні викликати сильний переляк, неспокій, негативно впливати на самооцінку, емоційну стабільність і комунікативні навички. Використовуйте творчі мотиви в якості покарання: лагодження зламані речі, вибачення або прибирання безладу.
Створіть перелік правил і неухильно йогодотримуйтеся. Невпевненість і розбіжності батьків не вітаються: малюк повинен розуміти причинно-наслідкові зв'язки проступків і покарань. Розумні сімейні принципи - запорука адекватної поведінки дитини.
